Засідання вченої ради інституту 12 вересня 2017 р.
 Новини інституту  23.11.2017147  05.0
12 вересня 2017 р в Інституті економіки промисловості НАН України відбулось засідання вченої ради

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Громадське обговорення роботи «Інституційна трансформація фінансово-економічної системи України в умовах глобалізації», яку представлено Київським національним торговельно-економічним університетом на здобуття Державної премії України у галузі науки і техніки (автори: чл.-к. НАН України В.Р. Сіденко, чл.-к. НАН України М.І. Скрипниченко, д.е.н. В.С. Пономаренко, д.е.н. І.Я. Чугунов, д.е.н. І.О. Луніна, д.е.н. Г.В. Блакитна, д.е.н. І.В. Запатріна, д.е.н. Я.П. Квач).
Доповідають: чл.-к. НАН України В.Р. Сіденко
чл.-к. НАН України М.І. Скрипниченко
д.е.н. І.Я. Чугунов
д.е.н. І.В. Запатріна
2. Різне.
Початок роботи вченої ради о 14.00 за адресою: м. Київ, вул. Желябова, 2, зала засідань.

 

Вітчизняні вчені-економісти представили цикл праць, спрямований на розвиток фінансово-економічної системи в умовах глобалізації


Такі події в українській економічній науці відбуваються, на жаль, не так часто. Днями Київський національний торгово-економічний університет представив на здобуття Державної премії України в галузі науки та техніки цикл наукових праць «Інституційна трансформація фінансово-економічної системи України в умовах глобалізації». Усі вісім авторів відповідної роботи — доктори наук, професори, двоє член-кореспондентів НАН України, четверо заслужених діячів науки і техніки України — є засновниками  відомих наукових шкіл. За даною тематикою під керівництвом цих науковців захищено 19 докторських та 83 кандидатських дисертації.
Один з авторів цієї праці член-кореспондент НАН України Володимир Сіденко зазначає: «Слово система,  є ключовим для розуміння наших підходів і методів, для вирішення того завдання, яке ми поставили перед собою: визначення основного змісту процесу фінансової глобалізації економіки та його впливу на формування умов фінансово-економічного розвитку в Україні».
«Наше дослідження має п’ять основних складових, — продовжує доктор економічних наук, — це глобалізація та її вплив на інституційну трансформаціє економіки України, державні фінанси у системі інституційної трансформації, інституційна трансформація державного сектора економіки країни, державно-приватне партнерство як складова інституційної трансформації фінансово-економічної системи, моделювання та прогнозування фінансово-економічної системи та розвитку економіки України». «Ми не обмежувалися лише формулюванням теоретичних постулатів, — наголошує Сіденко, — а намагалися довести наші висновки до конкретного модельного апарату, який би працював і який можна було використовувати в процесі державного управління фінансово-економічною системою».
Сіденко вказує, що сьогодні немає підстав говорити про закінчення ери глобалізації. З його слів, ми маємо справу з серйозною реструктуризацією цього процесу і виходом на перший план нових лідерів, які рухатимуть цей процес далі, але з серйозними структурними модифікаціями і змінами у механізмах. За будь-яких обставин ми повинні розуміти, говорить вчений, що цей процес буде і надалі справляти досить відчутний вплив на економіку України і на її фінансовий сектор. І саме цей сектор, вказує він, є головним рушієм глобалізації, тоді як фінансова глобалізація — це серцевина відповідних процесів. «Ми бачимо всю їхню суперечливість — відзначає вчений, — і бачимо, що вони справляють на розвиток нашої економіки неоднозначний вплив».
«У науковому циклі праць ми створили основи комплексного, міждисциплінарного підходу до визначення моделі включення України в процес глобалізації, що ґрунтується на наявних у нашої країни соціокультурних цінностях і політиці цілеспрямованого формування нових смислів суспільного розвитку, — підкреслює Сіденко. — За формування цієї моделі було відкинуто будь-який вузькоекономічний підхід до процесу глобалізації. Ми поклали в основу нашої роботи фактори, які говорять про те, що при формуванні моделі був застосований мегаекономічний підхід, який виходить за межі суто економічної науки. Це дозволяє розширити перелік факторів, які формують розвиток».
Науковець заглиблюється у питання ресурсів для розвитку і відзначає, що тут працює не лише економічний і природний капітал, а й інтелектуальний, людський, культурний і соціальний. Він також вказує, що до не подоланої ще й досі кризи слід підходити не як до стихійного лиха. Криза, за його словами, це інструмент перетворення економічної структури. Якщо політика довгострокового розвитку дає адекватні відповіді на ті виклики, які несе криза, тоді країна рухається вперед і стає сильнішою, вказує Сіденко.
За його словами, автори даного дослідження розробили систему заходів економічної політики в Україні, що забезпечують значний синергетичний ефект і поступову еволюцію в напрямі формування відкритої моделі ендогенного розвитку економіки, яка спрямована на реалізацію наявного потенціалу в умовах включення в процес глобалізації.  «Ми відкидаємо підхід, коли всі можливості розвитку національної економіки вбачаються тільки в міжнародній допомозі, у іноземному капіталі. Економічний розвиток може бути стійким лише тоді, коли він спирається на внутрішні ресурси, а зовнішнє середовище, як, наприклад, процес євроінтеграції, це лише середовище, в якому ми діємо», — ствержує науковець.
Автори наголошують на необхідності переходу України до довгострокової бюджетної стратегії і вказують, що короткостроковість є серйозною вадою нашої економічної політики. У роботі розкрито економічну сутність бюджетних інструментів для регулювання економічного розвитку. «Вона полягає у використанні бюджетної архітектоніки й визначається оптимальними співвідношеннями між елементами бюджетної системи та їхнім впливом на динаміку економіки», — відзначає професор Ігор Чугунов.
Вчені-фінансисти, котрі брали участь у цьому дослідженні, запропонували поняття «адаптивна бюджетна архітектоніка». Ця інновація передбачає систему бюджетного регулювання та враховує оптимальні співвідношення між елементами системи і циклічність соціально-економічного розвитку. Запропоновано також системну модель бюджетного регулювання, яка запроваджує інтеграцію державного регулювання видаткової та дохідної частин бюджету, міжбюджетних відносин, дефіциту та профіциту бюджету, державного боргу. Дослідники створили також систему інтегральних макромоделей прогнозування економічної динаміки і серед них модель балансування реальних фінансових потоків у секторах економіки, модель інтеграції в міжнародну модель «Проект LINK».
Матеріали дослідження вже стали відомі науковцям світу. На них зафіксовано понад сім тисяч посилань у роботах вітчизняних та іноземних економістів. На зборах наукової громадськості, що проходили в Інституті економіки промисловості НАН України,  цикл наукових праць «Інституційна трансформація фінансово-економічної системи України в умовах глобалізації» отримав високу оцінку. Виступаючі зазначали, що робота містить вагомі положення наукової новизни та має практичне значення для вироблення дієвих підходів у формуванні та реалізації фінансово-економічної політики суспільного розвитку в умовах глобалізації. Вчені-економісти, серед яких були троє академіків НАН України, одностайно висловилися за те, щоб рекомендувати цикл наукових праць на присудження Державної премії України з науки й техніки та висловилися за присвоєння авторам роботи почесних звань лауреатів цієї високої відзнаки.
Фото