Украинцы хотят в новом году здоровья, мира в стране и благополучия в семье  * Голосование за номинантов премии «Жінка України – 2018»  * Джеймс Ґвартні: Українці успішні всюди, крім самої України  * Профсоюзы не смогут защитить от увольнения  *  UkrainianEnglishRussian
Засідання Ради Донецького наукового центру (ДНЦ) НАН і МОН України
 Новини інституту  16.01.2018127  05.0

2 листопада 2017 р. в м. Києві у приміщенні Інституту економіки промисловості НАН України (вул. Желябова, 2) відбулося засідання Ради Донецького наукового центру (ДНЦ) НАН і МОН України, присвячене обговоренню роботи інституту та установ наукового центру, оцінці здобутків та нагальних проблем переміщених з регіону установ в нинішніх умовах. Значну увагу науковці приділили заходам відродження промисловості та в цілому економіки Донбасу, розвитку та підвищенню ефективності наукової й освітянської сфери Донецької та Луганської областей України.

Порядок денний

На засіданні Ради з вступним словом виступив голова ДНЦ НАН і МОН України д.т.н., професор Ковальов Віктор Дмитрович. Було заслухано та обговорено 4 наукових доповіді співробітників установ наукового центру, присвячених роботі інститутів в умовах переміщення, діяльності Луганської обласної науково-координаційної ради ДНЦ НАН і МОН України, питанням концепції відродження Донбасу та особливостям реалізації правових засад децентралізації на Сході України.

У своїй доповіді "Інститут економіки промисловості НАН України в умовах переміщення: досягнення та проблеми" директор Інституту академік НАН України Амоша Олександр Іванович підкреслив, що інститут було переміщено до м. Києва восени 2014 р., а вже наприкінці 2015 р. завершено остаточно роботу по благоустрою та оснащенню приміщення за постійною адресою його розміщення.

О.І. Амоша зупинився у своєму виступі на питаннях структури інституту, динаміці змін кількісного та якісного складу, починаючи з передвоєнного (2013) року, скоригованих наукових напрямах його діяльності. Значну увагу приділив удосконаленню тематики досліджень, де зробив акцент на темах з державної, програмно-цільової та конкурсної тематики. Було підкреслено, що особливе значення за результатами проведених досліджень протягом 2014-2017 рр. мають підготовлені для органів влади і управління, фахівців промисловості ряд фундаментальних наукових доповідей, таких як:

«Промисловість і промислова політика України 2013: актуальні тренди, виклики, можливості»;

«Оцінка стану економіки Донецької області та обґрунтування шляхів виходу її з кризи 2013-2014 рр.»;

«Промисловість Донецької та Луганської областей: проблеми подальшого функціонування та відновлення»;

«Промисловість України 2016: стан та перспективи розвитку».

Була проаналізована робота по впровадженню пропозицій та рекомендацій, надісланих до державних і місцевих органів влади у вигляді доповідей та наукових записок. Досить потужно результати наукових досліджень висвітлено в монографіях, статтях в наукових журналах і суспільно-політичних виданнях.

Під грифом інституту виходять 3 наукових журнала ("Економіка промисловості", "Економічний вісник Донбасу", "Вісник економічної науки України") та 2 щорічних збірника наукових праць: "Управління економікою: теорія і практика (Чумаченківські читання)", "Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку".

Серед проблем, зазначив доповідач, які стоять перед інститутом, головною є те, що з року в рік фінансування залишається недостатнім, незважаючи на те, що інститут з 2013 по 2017 рік по чисельності скоротився більш, ніж в 2 рази. Подальшому підвищенню якості наукових досліджень перешкоджає дефіцит коштів на відрядження, на такі потреби, як видання монографій, проведення соціологічних досліджень, експертних опитувань тощо. Гострою є проблема формування бібліотеки за новою адресою в зв'язку з переміщенням та наповнення її науковими виданнями вітчизняних та зарубіжних авторів, фінансування щорічної підписки на періодичні спеціалізовані видання. Не вирішуються питання забезпечення постійним житлом переселених співробітників

Але в цілому інститут залишився здатним вирішувати поставлені перед ним завдання і не знизив ефективності своєї роботи.

 

З доповіддю "Про результати роботи Луганської обласної науково-координаційної ради ДНЦ НАН і МОН України у 2017 році" виступила заступник голови ЛОНКР ДНЦ НАН і МОН України д.е.н., проф. Заблодська Інна Володимирівна.

У своєму виступі доповідач розповіла, що протягом 2017 р. члени Луганської обласної науково-координаційної ради брали участь у процесах стратегічного планування (актуалізація Стратегії розвитку Луганської області на період до 2020 року, розробка Плану Заходів з реалізації Стратегії розвитку Луганської області на період до 2020 року).

Члени ради брали участь у роботі регіональної комісії з оцінки та проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, розробці пропозицій щодо активізації участі наукових установ в проектній діяльності в рамках програми НАТО "Наука заради миру та безпеки", у розробці Програми економічного і соціального розвитку Луганської області на 2017 рік, Регіональної програми модернізації систем теплопостачання Луганської області на 2017-2020 рр., проекту "Університет майбутнього", Перспективного плану формування територіальних громад Луганської області, постійно здійснювали наукову, організаційну та експертну підтримку підприємництва, процесів децентралізації та місцевого розвитку.

 

Презентація Заблодської І.В.

 

Під час проведення засідання Ради з доповіддю на тему «Про концепцію відродження Донбасу» виступила завідувачка відділу проблем інноваційно-інвестиційного розвитку промисловості Інституту економіки промисловості НАН України к.е.н. Підоричева Ірина Юріївна.

У своєму виступі доповідачка акцентувала увагу на підходах, апробованих світовою практикою, у зміні парадигм розвитку промислових регіонів, ознайомила присутніх з досвідом Рурського регіону Німеччини щодо його структурної перебудови від первісної вугільно-металургійної спеціалізації до більш диверсифікованої сервісної економіки.

З урахуванням світового досвіду та індустріальної спадщини Донбасу, визначено першочергові завдання та пріоритети розбудови сучасної економіки на Сході України:

припинення військових дій, відновлення єдності й територіальної цілісності України – обов’язкова умова для того, щоб, по-перше, підтримувати політичну та економічну стабільність в державі, по-друге, зменшити ризики соціальної, ресурсної та екологічної напруженості, і, по-третє, перевести індустріальний розвиток країни у високотехнологічне русло з опорою на якісний людський капітал, знання та інновації;

модернізація традиційних рентабельних виробництв і використання в їх середовищі новітніх технологій;

будівництво сучасних підприємств із застосуванням переважно інноваційної техніки і технологій;

проникнення інформаційно-комунікаційних технологій в галузі промисловості, пов'язані з видобутком і переробкою природних ресурсів;

розвиток економічної активності в нових перспективних видах діяльності.

Підтримуючи традиційні галузі промисловості, освоюючи в їх середовищі новітні, сучасні технології, з одного боку, та створюючи умови для появи нових видів діяльності, з іншого боку, Донбас прямуватиме шляхом розбудови збалансованої моделі зростання економіки. Така модель дозволить зберегти індустріальну спадщину, «пам'ять» регіону і разом з тим запобігти соціальній напруженості, втраті економічного потенціалу регіону.

 

Презентація Підоричевої І.Ю.

 

Особливостям реалізації правових засад децентралізації на Сході України була присвячена доповідь ученого секретаря Інституту економіко-правових досліджень НАН України к.ю.н. Малолітневої Вести Костянтинівни.

Доповідачка вказала на недосконалість законодавства, яким визначаються правові засади децентралізації. Це знаходить прояв у неврахуванні регіональних та місцевих вимірів при прийнятті законодавчих актів, у непроведенні аналізу з визначення рівня влади, який є найбільш ефективним для прийняття рішень з метою досягнення цілей. У доповіді розглянуто види компетенцій ЄС, принципи субсидіарності та пропорційності, політика ЄС з кращого регулювання та застосування цих принципів у Європейському Союзі.

У доповіді були означені відповідні кроки, якими слід Україні рухатися в удосконаленні правових засад децентралізації:

1) закріпити на законодавчому рівні принципи субсидіарності та пропорційності в якості основних принципів процесу децентралізації;

2) запровадити механізми, спрямовані на адаптацію повноважень до особливостей органів місцевої та регіональної влади шляхом вжиття певних заходів, наприклад таких, які передбачають можливість для органів місцевої влади відмовлятися від певних повноважень і передавати їх на вищий рівень або, навпаки, можливість об'єднувати повноваження;

3) розроблювати проекти регуляторних актів, які мають містити пояснення щодо відповідності принципам субсидіарності і пропорційності та супроводжувальні документи, в яких наведено обґрунтування фінансових і юридичних наслідків ухвалення акту;

4) враховувати інтереси регіонів під час оцінки впливу проектів нових регуляторних актів.

 

Презентація Малолітневої В.К.

Фото

Донецький науковий центр.