Украинцы хотят в новом году здоровья, мира в стране и благополучия в семье  * Голосование за номинантов премии «Жінка України – 2018»  * Джеймс Ґвартні: Українці успішні всюди, крім самої України  * Профсоюзы не смогут защитить от увольнения  *  UkrainianEnglishRussian
Сучасна інформатика: проблеми, досягнення та перспективи розвитку
 Конференції  16.01.201875  05.0
13-15 грудня в Інституті кібернетики НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція “Сучасна інформатика: проблеми, досягнення та перспективи розвитку”. Від Інституту економіки промисловості НАН України прийняли участь головний науковий співробітник, д.е.н. Харазішвілі Ю.М та зав. відділом, д.е.н. Ляшенко В.І. з доповіддю
 

Стратегія сталого розвитку з позицій економічної безпеки

Презентація

Економічна стратегія за редакцією С. Мочерного – це “довгостроковий курс економічної політики, якій передбачає вирішення великомасштабних економічних і соціальних завдань”. А стратегічне планування – докладний опис мети, завдань і комплексу заходів щодо реалізації фундаментальних цілей стратегії. Тому, наукове обґрунтування кількісних орієнтирів індикаторів Стратегій розвитку є необхідним та актуальним. (1 Слайд Презентації)
На жаль, більшість стратегій, які пропонувались в Україні до цього часу, визначали основні напрями та пріоритети реалізації стратегії через декларування необхідних заходів на кшталт: забезпечення, підвищення, створення, формування, оновлення, упровадження, удосконалення, залучення та розроблення. На нашу думку визначення напрямів та пріоритетів модернізації є умовою необхідною, але недостатньою. 

З одного боку, завдяки технологіям процес виробництва стає більш ефективним, підвищуючи, тим самим, конкурентоспроможність країн і знижуючи їх уразливість через коливань на ринках. З іншого боку, економічне зростання тягне за собою збільшення обсягу використаних ресурсів, матеріалів і викопного палива, що призводить до забруднення і деградації навколишнього середовища, особливо в країнах з низьким рівнем доходу. Тому, якщо країни не будуть робити кроків за всіма трьома напрямками – підтримувати економічне зростання, сприяти соціальному розвитку та прагнути до екологічної стійкості –то малоймовірно, що такі країни далеко просунуться на шляху до сталого розвитку. Така концепція безпосередньо узгоджується з трактуванням економічної безпеки.

Стратегічне бачення сталого розвитку передбачає спочатку визначення: на якій відстані від сталого розвитку знаходяться його соціальна, економічна та екологічна складові. Тобто бажано визначити відправну точку для кожної складової сталого розвитку, від якої і залежить стратегічне бачення, а потім – застосовувати теоретичні підходи до обґрунтування стратегічних орієнтирів досягнення сталого розвитку. В цілому в Україні відсутня збалансованість економічного, соціального та екологічного розвитку. Крім того, у таких Стратегіях відсутні зрозумілі критерії досягнення сталого розвитку як в цілому, так і на рівні складових. Таким чином, вони носять переважно декларативний характер, якій не дає чіткого уявлення щодо результатів дії – науково обґрунтованих кількісних орієнтирів складових та індикаторів по кожному року, моніторинг яких дозволив би контролювати процес розвитку визначених напрямків. Висновки, які робляться за таких досліджень, можуть призвести до реалізації “не тих заходів” і “не в тому місці”. (2 Слайд Презентації)

З урахуванням викладеного пропонується концепція Стратегії сталого розвитку, яка є, по суті, сценарієм досягнення цілей. Отже, концепція – це управлінська конструкція, що містить загальне системне уявлення шляхів переходу від поточного положення об'єкта управління до бажаного та включає наступні етапи:

1. Визначення структури сталого розвитку.

2. Визначення меж безпечного існування.

3. Ідентифікація рівня сталого розвитку.

4. Визначення дисбалансів сталого розвитку.

5. Визначення впливу загроз.

6. Наукове обґрунтування стратегічних орієнтирів.

7. Розроблення інституційних заходів.

(3,4 Слайд Презентації) Визначення структури сталого розвитку передбачає деталізацію складових та їх індикаторів, формування динаміки індикаторів та їх приналежність до стимуляторів (збільшення яких бажано), або до дестимуляторів (зменшення яких бажано). Для промисловості України визначено 30 індикаторів, перелік яких не є догмою та може змінюватись залежно від цілей та глибини дослідження. Для України в цілому цей перелік складає 10 складових та більше 100 індикаторів. Індикатори – завжди відносні, а не абсолютні величини.

Визначення меж безпечного існування. Без знання границь безпечних умов життєдіяльності є неможливим захист життєво важливих інтересів об’єктів безпеки. Саме тому для кожного індикатора необхідно визначити вектор порогових значень: нижнє та верхнє критичне, нижнє та верхнє порогове, нижнє та верхнє оптимальне. Пара оптимальних значень визначають гомеостатичне плато, в межах якого існують найкращі умови існування системи та від’ємний зворотній зв’язок. З кожного боку “гомеостатичного плато” розташовані області з нейтральним та додатнім зворотнім зв’язком, перебування в яких є небезпечним або взагалі загрожує існуванню системи. Отже, визначення порогових значень досить тісно пов’язане з поняттям динамічної стійкості економічної системи та окремих її складників, або з механізмом гомеостазу. (5 Слайд)

Для визначення вектору порогових значень існує низка методів, розташованих у порядку їх рекомендованого використання. Якщо неможливо використати перші два найбільш адекватних метода, рекомендується використання методу t-критерію, якій полягає у побудові функції щільності ймовірності та використанні статистичних характеристик для обґрунтування порогових значень. (6,7 Слайд)

Ідентифікація рівня сталого розвитку передбачає інтегральне оцінювання сталого розвитку у порівнянні з інтегральними пороговими значеннями та включає: вибір форми інтегрального індексу – мультиплікативна; методу нормування індикаторів та порогових значень – комбінований метод; визначення динамічних вагових коефіцієнтів (макромоделі, ігрові методи) – за методом головних компонент та ковзної матриці. (8 Слайд)

Отже, використовуючи вищевикладене, отримаємо динаміку інтегральних індексів у порівнянні з інтегральними пороговими значеннями. Таким чином, визначення інтегральних індексів економічної системи та їх порівняння з інтегральними пороговими значеннями переводить поняття “розвиток” в поняття “безпека. Найбільш критичним є стан соціальної безпеки. (9 Слайд)

Визначення дисбалансів сталого розвитку. Використовуючи отриману динаміку інтегральних індексів складових сталого розвитку та їх інтегральні порогові значення, можна обчислити відхилення інтегральних індексів від їх середніх оптимальних значень, які можна вважати критеріями досягнення сталого розвитку, що засвідчує диспропорційність їхнього розвитку та розроблення відповідних заходів щодо їх подолання. (10 Слайд)

Для визначення впливу загроз обчислюються коефіцієнти еластичності кожної складової та індикаторів, які визначають: на скільки відсотків змініться вихідна величина (у) при зміні на 1% вхідної величини. Як слідує з розрахунків, найбільш впливовими загрозами є: рівень тіньової заробітної плати, рівень тінізації промисловості та рівень використання свіжої води. Коефіцієнти еластичності пояснюють міру впливу окремих складових та індикаторів на рівень сталого розвитку та є необхідною інформацією для розроблення пріоритетних заходів впливу. (11 Слайд)

Після отримання динаміки інтегрального індексу і інтегральних порогових значень необхідно визначити стратегічну ціль (або декілька цілей) на середньо- або довгострокову перспективу: тобто різні сценарії розвитку: інерційний – до нижнього порогового значення; оптимістичний – середина міх нижнім оптимальним та нижнім пороговим значенням; повноцінний сталий розвиток – середнє оптимальне значення. (12 Слайд)

Обґрунтування стратегічних орієнтирів сталого розвитку передбачає вирішення задачі послідовної декомпозиції інтегральних індексів, тобто завдання синтезу необхідних значень складових та їх індикаторів для знаходження інтегрального індексу у заданих межах шляхом вирішення зворотної задачи. 

Вирішення такої задачі для кожної складової сталого розвитку, коли відомо (або задано) його необхідне значення, дозволяє з урахуванням чутливості складових або індикаторів, вагових коефіцієнтів впливу та адаптивних методів регулювання з теорії управління визначити необхідні значення складових та їх індикаторів впродовж періоду прогнозування у кожному році. (13 Слайд)

В результаті отримаємо стратегічні значення складових та індикаторів сталого розвитку для різних сценаріїв, які задовольняють визначеним цілям. Така процедура виконується спочатку на рівні складових, а потім на рівні індикаторів сталого розвитку. (14 Слайд)
Далі, використовуючи формули нормування для стимуляторів та дестимуляторів в зворотному порядку, отримаємо стратегічні значення макропоказників в природних одиницях виміру та маємо можливість їх нього порівняння за різними сценаріями розвитку. (15 Слайд)

А завершуючим етапом стратегії сталого розвитку є розроблення інституційних заходів. (16, 17 Слайд)

Для економіки Грузії на шляху до сталого розвитку виявились достатніми три одночасних складових успіху: Для України слід додати наступні:

Отже, якщо виконати стратегічну ціль досягнення повноцінного сталого розвитку, промисловість України може стати драйвером економічного зростання замість труб, що димлять.

Фото

стратегічне планування.